Результати та перспективи державних дотацій аграріям: нюанси від Мінагрополітики
Підсумки роботи сільськогосподарської галузі у 2018 році підбило Міністерство аграрної політики та продовольства України наприкінці грудня і влаштувало з цієї нагоди прес-конференцію у Києві.
Як повідомив Олександр Кривенко, кореспондент газети «Агробізнес Сьогодні», участь у заході взяли Максим Мартинюк, виконувач обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України, а також четверо заступників Міністра.
Щоправда очікуваного звіту як такого з боку представників профільного відомства представлено журналістам не було. Надані інфографічні матеріали містили інформацію, що не відбивала стан речей у всіх царинах аграрної політики та продовольства. Зокрема, така галузь, як тваринництво стала терра інкогніто в офіційних паперах відомства для преси. Конференція здебільшого нагадувала день запитань і відповідей, аніж структурований інформаційний захід із чіткими та структурованими повідомленнями від його організатора.
Чи не найбільш популярною під час заходу для медіа стала тема підсумків і перспектив державних дотацій сільгоспвиробникам.
Олена Ковальова, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, погодилась розповісти про деякі аспекти цієї проблематики в ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню.
Пані Олено, у 2018 році державна програма підтримки аграріїв передбачала декілька напрямів, які були покликані здешевити одержання сільгоспвиробниками кредитних ресурсів. Якими є її результати?
– За першою схемою, відомою в професійних колах під кодовою назвою «300-та постанова», передбачалась компенсація відсоткової ставки за кредитами, виданими, як правило, на короткі строки. У 2018-му році на реалізацію цієї програми було спрямовано спочатку 66 млн грн – суму коштів, яка уможливила залучення понад 550 млн грн. кредитних грошей. Їх отримали виключно малі виробники, котрі мали річний оборот до 20 млн грн і займались переважно садівництвом, виноградарством, цукровими буряками. Допомога в цій царині була важливою, бо, наприклад, садове господарство, крім саджанців, іще потребує капітальних інвестицій і оборотних коштів. Така була логіка.
Проаналізувавши з часом можливості бюджету та дізнавшись про запити із різних областей України, ми дійшли висновку, що є ресурс для збільшення обсягу підтримки за цим напрямком, і збільшили його додатковим ресурсом на загальну суму 200 млн грн. Урахувавши шалену кількість звернень на адресу Міністерства від профільних асоціацій про те, що було би бажано зняти обмеження в 20 млн грн, ми пішли назустріч аграріям і прийняли відповідне рішення. Інакше кажучи, спочатку передбачені ресурси вибрали всі маленькі виробники, а потім і інші, які того потребували.
Як спрацювали державні механізми здешевлення кредитів у тваринництві?
– У цій царині було реалізовано дві програми. Особливо тішить, що вперше були виділені кошти на такі не дуже розповсюджені види діяльності, як аквакультура, козівництво, шовківництво. Близько десяти агровиробників скористалися цією допомогою. Інша програма була покликана стимулювати капітальне будівництво у тваринництві. Мова йде про часткову, 25-відсоткову компенсацію тих витрат, які були понесені на спорудження, реконструкцію тваринницьких ферм і відповідного обладнання. Тут маємо вибірку у декілька мільйонів гривень.
На адресу Мінагрополітики лунають критичні висловлювання, в яких незадовільно оцінюються результати державних дотацій, які призначались виключно фермерським господарствам і передбачали компенсацію їм відсоткової ставки за кредитами. Як ви оцінюєте цю ситуацію?
– На згадану вами програму державної підтримки аграріїв були закладені кошти в розмірі 500 млн грн. Однак, на жаль, ці ресурси не були масово запитані. Чому? Причина в тому, що, за умовами надання фінансової допомоги, по неї могло звернутись фермерське господарство, у власності чи хоча б у користуванні якого перебуває не більше 500 га земель сільськогосподарського призначення. Втім вартість заставного майна, яке мають такі агровиробники, зазвичай є недостатньою, щоби банк видав кредит. Ось так можна пояснити, чому лише в окремих випадках ця схема спрацювала.
Доводиться констатувати, що вельми значні бюджетні кошти, призначені фермерським господарствам, не були ними освоєні через недоліки в описаній схемі компенсацій. Чи переглядатиме Мінагрополітики розмір державної підтримки аграріїв за цією програмою, критерії, що висуватимуться її одержувачам, інші її аспекти?
– Ну, дивіться! Зараз ми вивчаємо, що саме можемо змінити, щоби допомогти невеликим агровиробникам, фермерським господарствам із незначними фінансовими розмірами об’єктів заставного майна. Безумовно це непростий, складний процес. У ньому важливо врахувати нормативи Національного банку України, які визначаються певними міжнародними стандартами. Ми подумаємо над тим, хто матиме право доступу до такої програми. Можливо, ми розширимо перелік суб’єктів отримання державної підтримки. Наразі на рівні заступника міністра аграрної політики та продовольства проводяться консультації.
Скільки планується виділити коштів і на які потреби фермерських господарств?
– Єдине, що маю повідомити, на 2019-й рік передбачається закласти 1 млрд. грн. у бюджет допомоги фермерам. 80 відсотків, тобто 800 млн.грн. буде спрямовано на пряму підтримку, яка традиційно спрямовуватиметься на закупівлю насіння, на гектар сільськогосподарських земельних площ, на сплату єдиного соціального внеску, і на компенсацію додатково до чинних 25 іще 15 відсотків від обсягу витрат на придбання техніки – програму, яка чудово спрацювала. Решту, тобто 200 млн грн ми спрямуємо на рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств для того, щоби надавати безвідсоткові кредити. На них є високий попит, ці ресурси добре вибираються і, в умовах сьогодення, є чудовим інструментом.
200 млн грн піде згаданому вами спецфонду у 2019 році. Якою була сума в 2018-му?
– В 2018-му році на безвідсоткові кредити, як і було заплановано, виділено та вже спрямовано адресатам 43 млн грн. Дотації на гектар фермерським господарствам та виплати на кожного із їхніх члена загалом склали 71 млн 300 тисяч гривень. Сумарно сума коштів дорівнює 114 млн 300 тис. грн. Це гроші окремого спецфонду, залишок на рахунку якого перейде на наступний рік додатково до передбачених 200 млн грн.
Зі спілкувань із очільниками кількох національних неурядових об’єднань аграріїв я маю їхнє незадоволення тим, що в 2018 році Уряд не радився з цими організаціями, коли розробляв порядки використання бюджетних коштів на підтримку сільгоспвиробників, тобто головний документ, яким визначаться механізм розподілу дотацій держави аграріям. Співрозмовники вважають, що саме неврахування позиції профільних громадських організацій стало причиною відносно низької ефективності реалізації державних програм допомоги сільгоспвиробникам. Як ставиться Мінагрополітики до такої критики?
– Всі порядки використання коштів за програмами держпідтримки на 2019 рік ми вже почали опрацьовувати, щоби визначити правила гри якнайшвидше. Я відчуваю, що за деякими програмними напрямками буде вестись інтенсивне обговорення, зокрема у царині переробленої сільськогосподарської продукції. Зауважу також що ми вивчаємо ресурсні можливості, які можуть бути спрямовані на вагони-зерновози. Наприкінці січня – у перших числах лютого плануємо мати згадані вами порядки. Стосовно 2018-року ці документи писались у співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників. Наразі за всіма програмами державної допомоги аграріям ми відчуваємо запит на розширення кола учасників громадського обговорення цих планів.
/ Агроновини / Вівторок, 08 січня 2019 12:27 http://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/12594-rezultaty-ta-perspektyvy-derzhavnykh-dotatsii-ahrariiam-
Як повідомив Олександр Кривенко, кореспондент газети «Агробізнес Сьогодні», захід був покликаний обговорити актуальне питання якості інформації у медіа-просторі, підвищити професіоналізм роботи тих видань, які висвітлюють сільськогосподарську тематику, а також започаткувати просвітницьку взаємодію з представниками аграрного бізнесу, креативної індустрії, юридичної практики, закладів освіти та науки, профільних об’єднань і органів влади.
Учасники круглого столу підписали Меморандум про кооперацію агроЗМІ, освіти та агробізнесу для досягнення цілей сталого розвитку ООН та стратегії України 2020.
Передбачається, що в рамках цієї ініціативи здійснюватиметься координація інформаційної, консультативної, юридичної, просвітницької підтримки підписантів Меморандуму й інших учасників сільськогосподарського ринку для розвитку малого та середнього фермерства в Україні, для забезпечення успішного виходу українських агровиробників на зовнішні ринки, для створення сприятливих умов роботи локальних і іноземних інвесторів у нашій країні, для стимулювання розробки та впровадження інноваційних технологій у сільськогосподарську індустрію.
Серед тих, хто взяв участь у круглому столі, була і Катерина Звєрєва, засновник медіа-агентства для аграріїв «SAPIENZA». Вона погодилась дати ексклюзивне інтерв’ю нашому виданню.
- Пані Катерино, ви є автором ініціативи проведення сьогоднішньої зустрічі?
– Так, це була моя ідея щодо кооперації спеціалізованих засобів масової інформації, агробізнесу, закладів освіти та науки, трансферу знань. Сьогодні ми навмисно не запрошували лідерів великого сільськогосподарського бізнесу. Наразі ми також не прагнули широкого представництва з боку різноманітних органів державної влади. Для нас було важливо, насамперед, аби у присутніх тут журналістів не склалося враження, що новоутворений проект започатковано під когось, під лобіювання чиїхось інтересів. Ні. Ініціатива народилась у середовищі самих журналістів як відповідь на конкретні виклики та загрози. Актуальність ініціативи пов’язана з тим, що наразі існують кілька проблем. По-перше, нам усім бракує достовірних і якісних новин про підприємництво на сільськогосподарській ниві. Причина такої ситуації полягає в тому, що профільні ЗМІ не завжди мають достатні знання та компетенцію, щоби продукувати якісні матеріали. Друга проблема пов’язана із замовленими статтями, з, так би мовити, чорнухою.
- Мова йде про інформаційну агресію?
– Так, про реальні, на жаль, інформаційні війни, які існують у пресі і які дискредитують імідж фермерів України на світому ринку. У 2017-му, коли я працювала редактором одного із спеціалізованих видань – «Agro News», то на нас нападали в інформаційному сенсі. Від учасників ринку я знаю, що в 2018-му році інше профільне ЗМІ стикнулось із певними моментами агресії з боку нечесних конкурентів. Окрім того, від фермерів мені стало відомо, що їм деякі видання за окрему плату пропонували зняти з оприлюднення якусь інформацію або поставити її. Це серйозна проблема, про яку варто говорити.
- Чи вважаєте ви реальною в цих умовах можливість солідаризації журналістів, медійних редакцій навколо спільних цілей і завдань?
– Варто усвідомити, що всі ми, представники преси, можемо та маємо конкурувати. Водночас нема чого, як то мовиться, штовхатися ліктями на цьому полі профільних медіа. Ми маємо навчитись кооперуватись, завдяки чому зможемо підсилити один одного.
Взагалі ми маємо спільну мету – надавати більше цінної інформації нашій аудиторії, тобто представникам сільськогосподарської індустрії, про сучасні технології в усіх її сферах, про законодавство, про розвиток, про сертифікацію, про те, як підтягувати вітчизняний агробізнес до міжнародних стандартів. Іноді ж спеціалізовані ЗМІ не завжди бачать таку перспективу. Круглі столи, меморандуми, які ми організовуємо, покликані донести до всіх учасників сільськогосподарської галузі думку про те, що кооперуватись набагато краще, ніж наодинці втілювати якісь проекти.
- Під час сьогоднішньої зустрічі ви підняли важливе питання відповідальності преси перед своїми аудиторіями. В чому полягає його актуальність?
– Ця проблема взагалі є критичною, на мій погляд. Мова йде про брак якості та брак довіри до медіа. Я б узагалі сказала, що засоби масової інформації переживають кризу в усьому світі. Якщо подивитись на пресу, скажімо, Німеччини, то ось вам вельми свіжий приклад.
Зірковий автор, редактор щотижневого журналу «Шпігель» упродовж багатьох років створював і оприлюднював репортажі, за які регулярно отримував професійні премії від авторитетних журналістських організацій. Після кожної публікації фаховий рейтинг репортера ще більше зростав, доки правда не стала відомою і самій редакції видання, і широкому загалу: всі, без виключення, матеріали були історіями, позбавленими достовірності. Автор вигадав їх, а брак правдивої інформації заповнював ретельною обробкою різноманітних побічних джерел, які безпосереднього стосунку до цих розповідей не мали. В результаті оскандалився не лише сам репортер, але й видання, яке оприлюднювало такі недобросовісні матеріали свого працівника.
Узагалі ключова ідея круглого столу, який щойно відбувся, й ініціативи, як такої, полягає в тому, щоби підвищувалась довіра до медіа, з одного боку, а з іншого, щоби була дієва кооперація й обмін досвідом між ЗМІ, між агробізнесом, між різними юридичними організаціями, які консультують тих самих сільськогосподарських виробників, між платформами які об’єднують на добровільних засадах учасників аграрного ринку.
- В чому, на ваш погляд, полягають особливості роботи представника медіа, який висвітлює різноманітні аспекти сільськогосподарської індустрії?
– Працівник аграрного видання – це журналіст, який творить інформаційні продукти на стику професій, який має орієнтуватись і бути фахівцем у тій галузі, про яку він пише. Багато хто наразі звертає увагу на проблему якості та довіри до ЗМІ. У фаховій журналістиці ці речі є особливо важливими. За стандартами американської журналістики, працівник медіа зобов’язаний навіть мати фахову освіту за певною спеціальністю, щоби кваліфіковано висвітлювати конкретну тематику. В Україні вимоги такого рівня наразі відсутні. Тому з громадських ініціатив на кшталт сьогоднішньої зустрічі може народитись цікава та корисна хвиля тренінгів і інших заходів, які стимулюватимуть навчання журналістів, виховання нових кадрів, розкриття талантів. Інакше кажучи, ми маємо зробити все можливе, щоби, з одного боку, в Україні не бракувало справжніх професіоналів, які, насамперед, рухали би тему відповідального висвітлення всього, чим живе та чого потребує сільськогосподарська індустрія, які допомагали би агробізнесу, а з іншого боку, що також є дуже важливим, щоби змінилося на краще ставлення сільгоспвиробників до журналістів.
- Ви мовите про відродження довіри до незалежної та професійної роботи працівників медіа, якими їх суспільство сприймало в минулому?
– Саме так. Пам’ятаєте, колись були популярні фільми про представників нашої професії, про їхні розслідування? У 90-х роках кінематограф показував журналіста як людину-героя з високими внутрішніми та фаховими принципами. Наразі образ працівника преси суттєво нівелювався.
- З чим це пов’язано?
– По-перше, ми живемо в умовах, за яких не лише фахові медійники, але й кожна людина може публічно висловлювати власні думки у соціальних мережах, на інших майданчиках, тобто залучитися до журналістики, а по-друге, вже і представники преси не так ретельно відбирають факти, не так глибоко копають у пошуках достовірних джерел, не так, як належить, розбираються в тематиці. З одного боку, швидкість інформації вимагає від медійників миттєвої реакції, що не дозволяє їм витрачати багато часу на підготовку продуктів за найвищими професійними традиціями, а з іншого боку, аудиторія споживачів інформації недостатньо вмотивовує журналістів більше працювати. Хочеться змінити такий стан речей на краще завдяки трансферу знань. Тому ми сьогодні підписали меморандум.
- Чи плануєте ви в рамках цієї ініціативи піднімати проблеми роботи органів центральної влади, в тому числі тих їхніх підрозділів, які відповідальні за комунікацію із засобами масової інформації? Мова йде, насамперед і природно про Мінагрополітики, про Міністерство юстиції, яке задіяно у боротьбі з рейдерством, про інші відомства, що певним чином є учасниками формування новин про сільськогосподарський сектор економіки.
– Так, на круглому столі ми зачепили проблему юридичного аспекту та захисту інформації. Я вважаю, що до її вирішення потрібно також запрошувати державні структури, ми пропонуватимемо їм долучитись до наших ініціатив.
- Чи задоволені ви результатами сьогоднішнього круглого столу?
– Так, я дуже тішусь тим, чого вже вдалось досягнути. Прийшло багато представників галузевих видань, фахових кореспондентів, які висвітлюють аграрну тематику. Щоби успішно впоратись із викликами, що постали перед сільськогосподарською індустрією та профільною журналістикою, щоби нівелювати складні питання та успішно розвиватись, потрібно об’єднуватись на сильних речах, на позитиві. Хочеться, щоби до нашої ініціативи приєдналось якомога більше людей і організацій.
Першоджерело: АС
Постійне посилання на цю перепублікацію - https://agronewskryvenko.blogspot.com/2019/01/03-u-kyievi-pidpysano-memorandum.html
Першоджерело: АС
Постійне посилання на цю перепублікацію - https://agronewskryvenko.blogspot.com/2019/01/03-u-kyievi-pidpysano-memorandum.html